Ідея зекономити і зробити тепловий насос із звичайного кондиціонера може здаватися привабливою. Адже конструктивно сучасні інверторні кондиціонери вже вміють працювати на обігрів як теплові насоси повітря–повітря. Дехто з домашніх майстрів навіть переобладнує кондиціонери на системи повітря–вода, щоб гріти воду для опалення. Однак чи варта гра свічок? У цьому блозі розберемо технічні аспекти і пояснимо, чому саморобний теплонасос із кондиціонера – погана ідея для опалення будинку.
Коротко про головні причини, чому не слід обирати перероблений кондиціонер:
- Низька енергоефективність (низький COP). ККД такого пристрою значно поступається заводським моделям, особливо в морозну погоду . Ви витрачатимете більше електроенергії за менший тепловий ефект.
- Відсутність «розумного» контролю та автоматики. Саморобні системи не мають точних контролерів, датчиків і функцій на кшталт Wi-Fi чи термостатів для підтримання оптимальної роботи.
- Обмежена теплова потужність. Зазвичай переробляють побутові кондиціонери ~6 кВт, чого недостатньо для повноцінного обігріву всього будинку у холодний період .
- Немає гарантії та сервісу. Виробник не несе відповідальності за кустарне рішення – при поломці ви лишаєтеся сам на сам з проблемою, без гарантійного ремонту і запчастин.
- Високий ризик відмови в опалювальний сезон. Через конструктивні недоліки саморобний насос може вийти з ладу в розпал зими, залишивши оселю без тепла.
Далі детально розглянемо кожен із цих пунктів та порівняємо заводський тепловий насос і саморобний агрегат на базі кондиціонера.
| Критерій |
Заводський тепловий насос |
Саморобний (з кондиціонера) |
Проєктування і
тестування |
Розроблений інженерами,
пройшов заводські
випробування. Оптимізований
для роботи в режимах
опалення. |
Не пройшов належних
випробувань – конструкція
збирається експериментально,
без підтвердження якості. |
Енергоефективність
(COP) |
Високий коефіцієнт
перетворення (COP 3–5).
Підтримує ефективність при
низьких температурах завдяки
оптимізованим компонентам |
Низький COP (близько 2–3 або
менше в мороз). Швидко втрачає
ефективність зі зниженням
температури зовні. |
| Система керування |
Інтелектуальний блок
управління, автоматика
підтримує задану температуру.
Є підключення термостатів, Wi-Fi-модулів, віддалений
моніторинг та контроль COP. |
Примітивне або взагалі ручне
керування. Немає можливості
точно регулювати температуру,
відсутні «розумні» функції та
датчики захисту. |
| Теплова потужність |
Широкий вибір моделей різної
потужності (від ~5 кВт до >20
кВт). Може повністю обігріти
будинок відповідної площі. |
Обмежена потужність (як
правило ~5–7 кВт від доноракондиціонера). Може не
забезпечити достатнього тепла
для всіх приміщень, особливо у
мороз. |
| Надійність і ресурс |
Розрахований на довговічність
(15–20 років служби).
Використані якісні компресори,
електроніка, передбачені
захисти від перевантажень. |
Невідомий ресурс – залежить від
стану вживаного кондиціонера.
Великий ризик поломок через
непристосованість компонентів
до нових умов. |
Дефрост
(розморожування) |
Автоматична система
відтаювання зовнішнього
теплообмінника при
обмерзанні. Забезпечує роботу
в мінусову температуру без
втрати продуктивності. |
Може взагалі не мати функції
дефросту. Іній та лід на
зовнішньому блоці
накопичуються, що різко знижує
тепловіддачу і може пошкодити
компресор. |
| Гарантія та сервіс |
Є гарантійні зобов’язання
виробника (зазвичай 3–5 років).
Сервісні центри та підтримка,
доступні оригінальні
запчастини. |
Гарантії відсутні. В разі
несправності ремонт лягає на
власника; знайти запчастини
важко (потрібно брати від інших
старих кондиціонерів). |
Як бачимо, за всіма параметрами саморобне рішення програє заводському. Тепер детальніше про найважливіші недоліки перероблених кондиціонерів.
Низька ефективність і високі витрати (COP)
Основна причина, чому саморобний тепловий насос не вигідний – його низька енергоефективність. Коефіцієнт перетворення тепла (COP) показує, скільки теплової енергії отримуємо на кожен кіловат електрики. У брендового теплового насоса COP може досягати 3–5 при невеликих морозах . Тобто, споживаючи 1 кВт електроенергії, він видає 3–5 кВт тепла.
Натомість у переробленого зі звичайного кондиціонера агрегата реальний COP часто близько 2, а за мінусової температури може впасти і нижче 2. По суті, при сильному холоді такий пристрій наближається до звичайного обігрівача (тена) з COP≈1. Причини цього: невідповідність компресора і теплообмінників, відсутність оптимізації під опалення, спрощене регулювання холодильного контуру.
Приклад: При зовнішній температурі -8 °C повітряний теплонасос від відомого виробника має COP ~2,5 (що вдвічі нижче, ніж у теплового насоса ґрунт-вода) . У саморобного ж «насоса» на базі кондиціонера COP може впасти до ~1,5–2, і більшу частину тепла доведеться добирати електротенами. Економія електроенергії в порівнянні з прямим нагрівом мінімальна або взагалі відсутня.
Низький COP означає вищі рахунки за електрику. Ви очікували заощадити, але в результаті платитимете більше, ніж власник сертифікованого теплового насоса. До того ж, заводські моделі постійно удосконалюються для підвищення енергоефективності – застосовують інверторні компресори, оптимізують цикл роботи, щоб навіть за -15…-20 °C видавати максимум тепла. Саморобна конструкція таких інженерних рішень не має.
Відсутність автоматики і точного контролю
Заводські теплові насоси оснащені «розумною» системою управління. Вона контролює температуру теплоносія і повітря, керує інверторним компресором, регулює вентилятори, перемикає режими обігрів/охолодження, запускає цикл розморожування. У багатьох моделях є Wi- Fi модулі для віддаленого моніторингу через смартфон, підтримка зовнішніх термостатів, інтеграція в розумний дім. Контролер також слідкує за аварійними параметрами – тиском холодоагенту, температурою компресора, струмом – і вимикає систему при небезпечних відхиленнях. Таким чином, забезпечується безпечна та ефективна робота у будь-яких режимах.
Саморобний тепловий насос із кондиціонера позбавлений більшості цих благ. Якщо він зібраний “як є” на базі плати кондиціонера, то його логіка розрахована лише на обігрів повітря в кімнаті, а не на роботу з водяним контуром. Часто буває, що майстри взагалі обходяться без автоматики: виставили термореле, що вмикає/вимикає компресор по температурі води, і все. Немає ні плавного модулятора потужності, ні нормального відтаювання. Відсутність погодозалежного контролю призводить до перегрівів або переохолоджень будинку – підтримувати комфортну температуру складно.
Без сучасних датчиків і захистів страждає і надійність
Наприклад, відсутність системи дефросту (відтаювання) – типовий недолік саморобних конструкцій. У заводських моделях контролер періодично перевіряє датчики на зовнішньому блоці і при обмерзанні переводить насос в режим розморожування. У переробленому кондиціонері такої функції може не бути: лід наростає на радіаторі зовнішнього блока (особливо при вологості), вентилятор і компресор працюють “всуваючись” у лід. Результат – стрімке падіння теплової потужності і ризик поламати лопаті вентилятора чи перегріти компресор. На фото показано обмерзання зовнішнього блоку теплового насоса при роботі взимку – заводський агрегат зазвичай сам вирішує цю проблему, тоді як саморобний може не впоратись.
Зовнішній блок теплового насоса, вкритий інеєм і снігом під час роботи в мороз. Заводські моделі мають автоматичний дефрост, що періодично відтаює лід. В саморобних установках без такої автоматики лід наростає, блокуючи роботу вентилятора і теплообмінника.
Крім відтаювання, управління компресором теж критично важливе. Брендові теплові насоси вміють знижувати або підвищувати продуктивність поступово, тримати задану температуру точніше ±0,5 °C. Саморобний прилад часто працює за схемою вкл/викл, що спричиняє температурні гойдалки і зайве навантаження на компресор (часті пуски). Також відсутні зручності: наприклад, неможливо керувати зі смартфона чи програмувати розклад роботи, що для сучасних користувачів вже звична опція.
Отже, різниця в керуванні колосальна: заводський пристрій сам адаптується і “стежить” за собою, а DIY-варіант потребує постійної уваги власника і все одно працює менш ефективно.
Обмежена потужність – не обігріє весь дім
Часто переробляють в тепловий насос старі кондиціонери малої або середньої потужності – наприклад, з номіналом 5–7 кВт тепла (це типовий показник для побутових спліт-систем). Ці 5–7 кВт були розраховані на обігрів однієї кімнати в плюсову температуру (міжсезоння). Коли ж настають морози, ефективна тепловіддача кондиціонера падає. На практиці такий саморобний теплонасос може видавати лише 3–4 кВт тепла при -10°C зовнішнього повітря – цього вистачить хіба що на декілька кімнат, але не на весь будинок.
Для прикладу, енергозапити середнього приватного будинку площею ~100 м² в морозні дні складають порядку 8–12 кВт теплової потужності. Якісний тепловий насос підбирають саме за цим навантаженням (із певним запасом). Очевидно, що агрегат із кондиціонера на 5–6 кВт фізично не потягне опалення всіх приміщень. В результаті власник змушений або догрівавтися електрокотлом/обігрівачами, або миритися з +15 °C в хаті. У будь-якому разі комфорт і економія – під питанням.
За даними виробників, побутовий інверторний кондиціонер не призначений для повноцінного опалення будинку взимку – він не забезпечить необхідної потужності та ефективності на великій площі . Навіть якщо заявлено роботу до -15 °C, йдеться про підтримання плюсової температури в одній зоні, а не про заміну центрального опалення.
Заводський тепловий насос, навпаки, може мати моделі 8, 10, 16 кВт і більше, здатні працювати як єдине джерело тепла для всього помешкання.
Примітка: Дехто встановлює по кілька внутрішніх блоків кондиціонерів у різних кімнатах, намагаючись розподілити тепло. Але це не вирішує проблему, адже в сильний мороз всі ці блоки разом грітимуть слабо. До того ж, при переробці на систему повітря–вода (для радіаторів чи теплої підлоги) один кондиціонер повинен нагріти великий об’єм води – а його компресор розрахований на невеликий фреоновий контур. Підігрів води до потрібних 40–50 °C може виявитися непосильним завданням, потужність різко впаде.
Таким чином, саморобний теплонасос часто не покриває тепловтрати будинку. Ви ризикуєте отримати систему, яка при перших серйозних морозах вимагатиме термінового доопалення іншими засобами. Це зводить нанівець сенс установки – витрачені гроші і час не дадуть бажаного результату.
Відсутність гарантії, сервісу і підтримки
Купуючи сертифікований тепловий насос відомого бренду, ви отримуєте гарантію виробника (як правило, 2–3 роки повної гарантії на всю систему, подекуди 5 і більше років на компресор). Це означає, що у разі поломки ви не залишаєтесь наодинці: офіційний сервіс виконає ремонт або заміну по гарантії. Навіть після завершення гарантійного терміну є можливість звернутись до авторизованих сервісних центрів, де знають цю техніку і мають до неї запчастини. Брендові виробники зазвичай забезпечують наявність деталей на свої моделі протягом багатьох років. Також тепловий насос підключається до фірмового застосунку або сервісу – техпідтримка може консультувати щодо помилок, оновлення ПЗ, оптимальних налаштувань тощо.
У випадку саморобного рішення ніякої зовнішньої підтримки немає. По суті, такий агрегат – плод інженерної творчості конкретного майстра, і окрім нього самого, ніхто не знає достеменно, як ця система працює. Якщо майстер “наколінний” зробив насос для себе, він же його і обслуговує. Якщо ж ви купили у когось перероблений кондиціонер (реклама таких послуг теж трапляється) – варто пам’ятати, що офіційно ніхто не несе за нього відповідальності. Будь-яке пошкодження не покривається гарантією, і вам доведеться самотужки шукати, хто б його полагодив.
Доступність запчастин – окрема проблема. Компоненти в саморобному теплонасосі часто підібрані з того, що було під рукою. Наприклад, компресор від старого кондиціонера Х, теплообмінник від холодильника Y, саморобна обв’язка трубами – жоден з цих вузлів не має маркування чи каталожного номера, за яким можна замовити новий. Якщо згорить компресор, доведеться шукати бу кондиціонер тієї ж моделі або переробляти всю систему під інший. З електронікою ще гірше: в разі виходу з ладу плати управління (контролера) нема стандартної заміни, адже це несерійний пристрій.
Реальний випадок: Власник саморобного теплового насоса з блоку кондиціонера зіткнувся з поломкою взимку – тріснула мідна трубка теплообмінника (через вібрації). Фреон витік, обігрів припинився. Знайти негайно майстра з необхідним обладнанням (вакуумним насосом, паяльним обладнанням і фреоном) було складно, кілька днів будинок залишався без опалення. Якби це був сертифікований агрегат, офіційний сервіс вирішив би проблему значно швидше, а можливо, і не допустив би її (на плановому обслуговуванні виявили б небезпечну вібрацію заздалегідь).
Підсумовуючи, відсутність гарантії та сервісної підтримки робить експлуатацію кустарного теплонасоса ризикованою. Ви економите на початку, але з часом можете втратити більше через дорогі ремонти або заміну всього агрегата.
Ризик відмови у розпал опалювального сезону
Найнеприємніше, що може статись – це зупинка опалення посеред зими. На жаль, саморобні системи на базі кондиціонерів дуже вразливі до поломок під високим навантаженням. Причини, які ми вже згадали – відсутність захистів, обмерзання, перевантаження компресора – збільшують шанс аварії. Якщо при традиційному опаленні (газовому котлі, фабричному тепловому насосі) відмова малоймовірна і підкріплена сервісом, то тут все лягає на плечі власника.
Фахівці застерігають: якщо ви все ж наважились встановити саморобний тепловий насос власноруч, підготуйте альтернативний спосіб обігріву будинку на випадок НС.
Іншими словами, майте резервний електрокотел або піч, бо велика ймовірність, що в якийсь момент ваш саморобний агрегат зупиниться. Виготовлені “на коліні” пристрої на базі старих кондиціонерів є ненадійними, і їх не можна навіть порівнювати з найдешевшими фірмовими тепловими насосами за рівнем надійності. Поломка може статись у найскрутніший момент – наприклад, при -20 °C за вікном. В таких умовах без опалення будинок швидко охолоне, можливе промерзання труб, вихід з ладу систем водопостачання.
До того ж, ремонт у мороз – задавдання не з приємних. Спроба паяти або міняти компресор в умовах мінусової температури – це виклик, і не кожен майстер візьметься оперативно працювати надворі з холодоагентом. Більшість фахівців по кондиціонерах в зимовий період зайняті плановими роботами або у відпустці, а викликати їх “з коліс” коштуватиме дорого. Тому ризики дуже високі.
Нарешті, варто пам’ятати, що саморобний тепловий насос не має страхової гарантії. Якщо, припустимо, через його несправність станеться пожежа або потоп (прорвало труби), страхова компанія може відмовити у виплаті, адже обладнання несертифіковане. Для порівняння, сертифіковані системи опалення, змонтовані офіційно, зазвичай не створюють проблем із страховими випадками.
Висновок: обирайте сертифікований тепловий насос від бренду
Підсумовуючи вищесказане, домашнім майстрам краще двічі подумати, перш ніж перетворювати кондиціонер на теплонасос. На перший погляд економія здається значною: уживаний кондиціонер + робота обійдуться дешевше, ніж новий тепловий насос. Але в довгостроковій перспективі саморобне рішення може коштувати дорожче – як гаманцю, так і нервам. Низький COP і недоотримане тепло збільшать рахунки за електроенергію, а аварії та відсутність сервісу здатні привести до дорогого ремонту в майбутньому.
Натомість, інвестуючи в якісний тепловий насос повітря–вода чи повітря–повітря від відомого виробника, ви отримуєте надійну систему опалення зі всіма сучасними функціями. Заводські агрегати спроєктовані для наших зим, мають високий ККД, автоматизовані та захищені. Вони забезпечать комфортний клімат у домі за будь-якої погоди і прослужать багато років. А головне – ви матимете спокій, знаючи, що ваш будинок обігріває сертифіковане обладнання з гарантією якості.
На користь заводського теплового насоса говорять і практичні приклади: Встановивши брендове рішення, ви зможете не тільки опалювати оселю, а й охолоджувати її влітку та гріти воду для потреб сім’ї. Жодних компромісів із температурою – система підлаштовується під ваші потреби. Тисячі власників по всій країні вже переконалися у ефективності теплових насосів, коли рахунки за опалення зменшилися в 3–4 рази в порівнянні з електрокотлом. Тож не варто ризикувати своїм комфортом і безпекою заради сумнівної економії. Обирайте рішення, яке пройшло випробування і гарантує тепло у вашій оселі навіть у люті морози!
